Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окіст

Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Конст. у. Окорокъ. Харьк. г. Свинячі окости. Мир. ХРВ. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІСТ"
Бусель, -сля, м. Листъ. Ном. № 13807. Вх. Пч. I. 16. Ум. буселько.
Ві́двуд, -да, м. = удод. Красне пір'я на вібвуді, але сам смердить. Ном. № 11201.
Мигну́ти, -ся. Cм. мигати, -ся.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Наві́длі, наві́длів, наві́дліг, нар. Наотмашь. X. С. VII. 451.  
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Пообшарпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обшарпатися, но о многихъ. Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що. Богод. у.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Скіцнути, -цну, -неш, гл. = скікнути.  
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКІСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.