Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ванберець, -рцю, м. Инбирь. Настою вам, братці, горілку у пляшці із перцем, ванберцем.... Чуб. V. 473.
Витворити Cм. витворяти.
Відсвяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Отпраздновать. Одсвяткували ми Зелену Неділю. МВ. І. 84.
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Загальмува́ти, -кую, -єш, гл. Затормозить. З гори їхавши, треба загальмувати воза.
Заглоти́ти, -лочу, -тиш, гл. Захватить мѣсто, вытѣснить. Заглотит лісом поле. Вх. Зн. 19.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Чуб. V. 9. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. МВ. І. 97. Холодок ніби лащився до лиця, милував його. Левиц. І.
Посівний, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у.
Скороход, -да, скорохо́дець, -дця, м. Скороходъ. Рудч. Ск. II. 82. Літа мої біжать, як скороходець. К. Іов. 21. Чоботи-скороходи. Грин. ІІ. 78.  
Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3)ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.