Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Дуже нар. 1) Очень. Да чиста панна сина породила, да в Офлейовим місті дуже рано. Чуб. ІІІ. 328. Ні, братця, тепера дуже й дуже лучче стало нашому братові. Харьк. 2) Сильно, очень. Ой, милий друже, люблю тебе дуже. Мет. 239. І росли води, і прибували дуже на землі. Св. П. 1 кн. Мус. VII. 18. Його дуже вдарено. Харьк.
За́здро нар. Завидно. Н. Вол. у. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.
Зв'я́зка, -зки, ж. Связь. Вх. Лем. 418.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Знемагати, -гаю, -єш, гл.на. Изнемогать отъ. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17. на сон знемагати. Сильно хотѣть спать. А которії хмельні бували, на сон знемагали. Макс. (1849), 39.  
Плигом нар. Вскачь, прыжками. Дика коза біжить плигом. Борз. у.
Помишлення, -ня, с. Помышленіе. Тілько моєї й думки, тілько і помишлення, щоб швидче бути укупі з Марусею. Кв.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати. Макс.