Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ганебне нар. = ганебно. Ганебне зневажали. Шейк.
Гишпанський, -а, -е. Испанскій. Левиц. І. (Правда. 1868, 423).
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Гліб. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Ном. № 13590. Руками гомоніти. Шутливо: писать. Ком. Пр. № 870. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Шевч. Гомоніла Україна. Шевч. Широкий Дніпр не гомонить. Шевч. 28. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей. Левиц. І. 116.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Підпомога, -ги, ж. Помощь; подспорье, поддержка. К. Кр. 35. Веде орду велику, многу рутульцеві на підпомогу. Котл. Ен. IV. 69.
Понаважувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Слинявий, -а, -е. Слюнявый. Який дідок слинявіш, а всі його цілують. Ном.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець. 2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата. Кв.