Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность. Черном.
Киці-баба. Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. Ном. № 12573. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби. Левиц. І. 276.
Клекіт, -коту, м. 1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Левиц. Пов. 110. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у. 2) Крикъ орла.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях! Пр. 1868. 423.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться. Борз. у.
Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.