Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. 2) Мять, комкать.
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її.
Під'їсти. Cм. під'їдати.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Попечатати, -таю, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Гриць сконає, нім когут запіє.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Їк згориш, тогді стане спуза.
Строк, -ку, м.
1) Срокъ. Ще й до строку далеко.
2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ.
Чердаш, -ша, м. = чередник.