Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оббурдюжитися

Оббурдюжитися, -жуся, -жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 3.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОББУРДЮЖИТИСЯ"
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Гріш, гроша́, м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. Ном. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ном. № 9924. Ум. Гро́шик. З кошиком та з грошиком. Ном.
Ме! меж., выражающее блеяніе овцы. Прийде коза до воза да й скаже: ме! Ном. № Ні ґу, ні ме. Ничего не можетъ сказать. Мнж. 163.
Парасоль, -ля, м. Зонтикъ. Желех.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.
Попаршивіти, -віємо, -єте, гл. Сдѣлаться паршивымъ (о многихъ), сдѣлаться плохимъ (о многихъ).
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Поськати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Удягало, -ла, с. Верхняя одежда, надѣвающаяся въ рукава. Як поїду в Харків, то там куплю собі яке удягало — свиту, або чинарку. Волч. у.
Фураж, -жа, м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж — наб'є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОББУРДЮЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.