Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обапольний

Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАПОЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАПОЛЬНИЙ"
Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ). Их. Лем. 397.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця. Чуб. І. 123.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Підпалакати, -каю, -єш, гл. = підпідьомкати. Вх. Лем. 449.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ. Ном. № 12871.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Порватися, -рву́ся, -рве́шся, гл. 1) Разорваться, изорваться, перерваться. 2) Прерваться. Порвались разом усі розмови. К. ХП. 25. Розмова на тому і порвалася. Мир. Пов. II. 82. 3) Cм. пориватися.
Привезти, ся. Cм. привозити, -ся.
Скипити, -плю́, -пиш, гл. Прививать. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАПОЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.