Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об

Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. ЗЮЗО. II. 128. Ударив рукою 'б лавку. 1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся. Чуб. V. 229. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. ЗОЮР. І. 26. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Греб. 372. Об Миколі продасть кобилу. О. 1862. IX. 7. Вітерець схопивсь об обідній порі. О. 1862. IX. 60. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. Г. Барв. 119. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Ном. стр. 295, № 147. Купи черевички малі невеличкі й об нозі. Грин. III. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ"
Берегівка, -ки, ж. пт. стрижъ, Hirundo riparia. Вх. Уг. 227.
Вж... Cм. уж...
Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви. К. XII. 7.
Гарматний, -а, -е. и гарматній, -я, -є. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада. Пѣсн. Гарматній гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматнім боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрѣпленный пушками. Гарматний замок.
Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. І. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Наполу́митися, -млюся, -мишся, гл. Твердо рѣшиться на что. Він як наполумиться на що небудь, то нічим його не зіб'єш. Кіевск. у.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали. АД. І. 94.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Поранку нар. = уранці. Завтра поранку викопаєм ямку. Грин. III. 670.
Потяжко нар. Тяжеловато. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.