Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Відгортувати, -тую, -єш, гл. = відгортати 1 и 2.
Звідукі́ль нар. = звідколи. Дивись же ти, звідукіль його нема: пішов — ше сонечко не сідало, а й досі нема.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його.
Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось. Молоде колосся з жита зриваю.
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Набряклі жили кидалися — бились.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня.
Прабаба, -би, ж. Прабабушка.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Проснуться. Дитя ся прохопило.
2) Ошибиться, промахнуться.
3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись.
Складність, -ности, ж.
1) Сложность.
2) Соразмѣрность, стройность.