Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Відкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в, відкупити, -плю, -пиш, гл. Откупать, откупить, выкупать, выкупить. З моря душу виймала, од гріхів одкупляла. Чуб. V. 849. Я б рад одкупити батьківське гніздо, та Біг ма за віщо. Левиц. І. 422.
Вітериця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 231.
Гамазей, -зею и -зея, м. и гамазея, -зеї, ж. Магазинъ для склада и храненія какихъ либо вещей, хлѣба. О. 1862. I. 62. Рушниць, мушкетів, оружжин наклали повні гамазеї. Котл. Ен. IV. 56.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака. Чуб. V. 915.
Жмуко́м = жмаком. Cм. жмак. Жмуком кинув свиту. Н. Вол. у.
Піврік, -ро́ку, м. Полугодье. Гн. II. 253. За півроку чинш. О. 1862. IV. 105.
Позаманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Прачка, -ки, ж. Прачка. Чуб. V. 1133. І швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Літом і качка прачка. Ном. № 552. Ум. прачечка. Мил. 217.
Причалювати, -люю, -єш, сов. в. прича́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Причаливать, причалить, пристать къ берегу. Єв. Мр. VI. 53. Який вас враг сюди направив і хто до берега причалив? Котл. Ен. І. 16. до свого́ берега причалив навіки. Умеръ. Ком. Пр. № 1106. 2) Подъѣзжать, подъѣхать. Причалили хури до комори, випрягли волів. О. 1862. VIII. 22. 3) = прибиватися, прибитися. Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути. Св. Л. 216. 4) Присоединяться, присоединиться, пристать. А до його причалило ще чоловік десять.