Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

непокоїти

Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 554.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОКОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕПОКОЇТИ"
Воробень, -бня, м. = воробець. О. 1862. X. 34.
Дово́дний, -а, -е. = Довідний.
Зазоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Досадить. Ти зазолив мені. Н. Вол. у.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Натрутити Cм. натручувати.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ. Желех.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Поприбивати, -ва́ю, -єш, гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей. Харьк. у.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕПОКОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.