Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехало, -ла, м. Врунъ.
Гирмотати, -мочу, -тиш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Мі́на, -ни, ж. 1) Мѣна. 2) Предметъ мѣны. Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Нагарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Нагарцоваться.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Подостатком нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Спіймати, -ма́ю, -єш, гл. Поймать. А дивіться, який славний, півник, тра його спіймать. Рудч. Ск. II. 74.