Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бліхарь, -ря, м. Бѣлильщикъ (полотна). Вх. Лем. 392.
Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть. АД. І. 83.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Здої́ти Cм. здоювати.
Коралевий, -а, -е. = Коралловый. Перериваючись де-не-де, як порване коралеве намисто. МВ.
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
Обіддя, -дя, с. соб. Ободья. Вози добрі кінські і чумацькі, обіддя міцне. Левиц. І. 106.
Позапікати, -ка́ю, -єш, гл. Запечь (во множествѣ).
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1. Вас. 163.
Сягати, -га́ю, -єш, сов. в. сягну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Достигать, достичь, касаться, простираться, доставать, достать. Бреде старий, назад ся оглядає, а йому вода вже по шию сягає. Чуб. V. 846. З дідьком не сягай до одної миски. Ном. № 5985. По Вкраїні огні горять, під небо сягають. К. Досв. 93. 2) Хватать, хватить, стать. Узяла карбованця грошей, — думка, бач, така, що стане й на оливу; адже й не сягнуло. Лебед. у.