Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вѣшаться. З тої досади узяв мотузок і пішов вішатися.
Дурк, -ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. ду́рки роби́ти = дуркати. Вх. Лем. 412. Cм. туркіт.
Индичка, -ки, ж. Индѣйка. Чуб. V. 636.
Набаламу́чувати, -чую, -єш, сов. в. набаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Набалтывать, наболтать (о жидкости). 2) Производить, произвести смуту, безпорядокъ. 3) Наобольщать, насоблазнять многихъ.
Обськавати, -ва́ю, -єш, сов. в. обіськати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Находить, найти. Грин. III. 449. 2) Искать, поискать въ головѣ. Хто ж їм буде головочки обськавати? Мил. 222. Хто ж мені обіськає мою головочку. Грин. ІІІ. 690.
Побігеньки, -ньок, ж. мн. = побіганки. Прилуц. у. Цілий день у побігеньках. Рк. Левиц.
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Порошити, -шу́, -шиш, гл. 1) Пылить. 2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Уявити, -ся. Cм. уявляти.