Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наштирити

Наштирити, -рю, -риш, гл. 1) Подбить, подговорить. Я його наштирю, хай приїде, щоб купив півкварти. Лебед. у. 2) Погнать сильно. Він і утретє її прогнав, та як наштире, — вона у дворець. Мнж. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШТИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАШТИРИТИ"
Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати. Рудан. І. 64.
Гидливо нар. Брезгливо.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
Низина, -ни, ж. = низовина. На той рік треба й низини виорати.
Попригнічувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и пригніти́ти, но во множествѣ.
Почасточка, -ки, ж. = почастунок. Матінко, повная роже, прошу тебе на почасточку, на цюю чарочку. Мет. 201.
Пундючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. О. 1862. І. 53.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки. Мир. Пов. І. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАШТИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.