Вивертень, -тня, м.
1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое.
2) Вѣтроломъ, валежникъ.
3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ.
Жі́ночка, -ки, ж. Ум. отъ жінка.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Ум. жнива́рик.
Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема.
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти.
Кибета и пр. = кебета и пр.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. Человѣчина.
Риги, -гів, м. мн.
1) Рыданіе.
2) Рвота.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки.