Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

національний

Національний, -а, -е. Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. К. ХП. 116. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. К. ХП. 115. Національний гимн. К. Бай. 158. Національний убір. Левиц. Пов. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЦІОНАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЦІОНАЛЬНИЙ"
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. К. Кр. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Злітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. злеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Слетаться, слетѣться. Сокіл з орлом та й злітається, сокіл орла та й питається. Чуб. V. 943. Злетілись дрібні пташенята. МВ. ІІ. 70. На полі, на роздоллі зліталися по волі сичі. Шевч. 582.
Їєшня, -ні, ж. = яєшня.
Каменний, -а, -е. Каменный. Попід гору каменную покопали шанці. Коцип.
Обкурити, -ся. Cм. обкурювати, -ся.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ). Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата. Левиц. Пов. 273.
Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. 1. 22.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЦІОНАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.