Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы.
Занечу́яти, -чую, -єш, гл. Потерять слухъ, оглохнуть.
Надво́зити, -во́жу, -во́зиш, сов. в. надве́зти́, -везу́, -зе́ш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Портрет, -та, м. Портретъ.
Посмішка, -ки, ж. Насмѣшка. Це... посмішка з мене.
Протряхати, -ха́ю, -єш, сов. в. протря́хнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть (о землѣ, краскахъ, бѣльѣ). (Ha образах) протряхали свіжі фарби. Рядно вже протряхло, — візьми, скачай.
Трахати, -хаю, -єш, гл. Стучать. Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. — А я думала, шо ви та й прибігла.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Великий гріх учинився. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься.