Відімкнути Cм. відмикати.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать.
Добува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. добу́ти, -бу́ду, -деш, гл. 1) Добывать, добыть; доставать, достать, пріобрѣтать, пріобрѣсти. От лисичка змерзла, то й побігла в село вогню добувать, щоб витопить. Чи у свахи сорочки немає, чи чобіт добуває? Панували, добували і славу, і волю. Буде з нас, — не діти в нас; а діти будуть, то сами добудуть. 2) Брать, взять (городъ во время войны). Добувати міста. 3) Вынимать, вынуть (саблю изъ ноженъ). 4) Доживать, дожить до срока. Мушу году добути. Іще тиждень добуду. Бона вже останні години добуває дома. Добува́ти ві́ку. Доживать.
Плішити, -шу́, -шиш, гл.
1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру.
2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Поетка, -ки, ж. Поэтесса.
Полковий, -а́, -е́ Полковой. Третя сотня під полковою корогвою.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано.
Шкалюба, -би, шкалю́бина, -ни, ж. = шкалубина.
