Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Загоню́чка, -ки, ж. Родъ игры въ сви́нку (Cм.), при которой играющій долженъ загнать свинку до извѣстной черты.
Коре́чник, -ка, м. = коре́чний млин.
Передній, -я, -є. 1) Передній.
2) Прежній.
3) Первый, лучшій. Не у нас передній чоловік — усьому перед веде.
4) переднє слово. Предисловіе.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає.
Посолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сладкимъ. Посолоділо таки, а чи багато сахарцю укинув.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Черсати, -са́ю, -єш, сов. в. черснути, -ну, -неш, гл.
1) = чухати, чухнути.
2) Тереть, тернуть, провести чѣмъ-либо по чемъ.
3) Бѣжать, побѣжать (Cм. чухрати).
