Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Дарі́жний, -а, -е. Подаренный, даровой. Пан дав йому десятину землі навічне, подарував йому. Так він на тій даріжній землі розвів садок.... Той садок його, бо земля даріжна. Полт. г.
Дожа́ти, -ся. Cм. Дожина́ти, -ся.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Н. п. Метелиця засипала як піском землю снігом. Левиц. І. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. ЗОЗО. І. 110. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Позаспокоювати, -ко́юю, -єш, гл. Успокоить (многихъ). На превелику силу то тим, то сим позаспокоював їх. Богодух. у.
Рибалити, -лю, -лиш, гл. = рибалчити. КС. 1583. І. 39. Рибаль собі, а на добич не ходи. КС. 1533. IV. 737.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.