Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намліти

Намлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Намлѣть, изнемочь; претерпѣть много. Що то душа наболіла, серце намліло! Г. Барв. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМЛІТИ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Гадинонька, -ки, ж. Ум. отъ гадина.
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Мо́чар, -ра, м. Топь, низменное съ подпочвенной водой мѣсто. Через мочар до мене йти. Канев. у. На мочарі вівці ходять. Канев. у. Рузя... трохи не загрязла на мочарі. Левиц. І. 305.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Примирити, -ся. Cм. примиряти, -ся.
Сірнишниця, -ці, ж. Спичечница. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.