Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Затну́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189.
Намно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи. К. Іов. 50.
Паліток, -тку, м. Хорошее, благопріятное урожаю лѣто. І гречки родять під паліток.
Порости I мн. Заросли. Зміев. у.
Посіктися, -січуся, -че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Браун. 22. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Чуб. V. 998. Ум. судачо́к.
Цвісти, -ту, -теш, гл. 1) Цвѣсть. Моли цвіте біб, тоді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ном. № 10141. моє цвіте, а твоє гниє. Мнѣ удача, а тебѣ нѣтъ. Св. Л. 178. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4208. 2) Плѣсневѣть. У коморі хліб почав цвісти. 3) Покрываться красною или пузырчатого сыпью (о ребенкѣ). Дитина цвіте. Мил. 32. 4) ні́хті цвіту́ть. На ногтяхъ появляются бѣлыя пятнышки. У кого ніхті цвітуть, той має щастя. ЕЗ. V. 187.