Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гадай-Зілля, -ля, с. = білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. І. 130.
Ґе́дло, -ла, с. Приказъ. Розіслав же Іван Рижка ґедло по всім селі. ЗЮЗО. II. 558.
Кузубенька, -ки, ж. = козубенька.
Орловий, -а, -е. Орлиный. Орлове чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134. Ой коли б мені та орлові крила. Чуб. V. 74.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.
Ручухна, -ни, ж. Рука, ручка. Твоя ручухна подала. Чуб. V. 1158.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Уселякий, -а, -е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке. Ном. № 1708.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Хвалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Говорить, передавать, сообщать, разсказывать. Зайчик прибігав до їх та й хвалиться: ховайтеся, казала сестричка, бо він (кіт) прийде та й подушить нас. Рудч. Ск. І. 24. Була я у змія, хвалився він мені, що буде твоє царство воювати. Рудч. Ск. 2) Хвастаться. М'ясом хвалиться, а воно й юшки не їли. Посл. Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині. Ном. № 9460. 3) Угрожать, обѣщать. Грин. ІІІ. 249. Ой чи била, чи не била — хвалилася бити. Мет. 117. Хвалиться знести всю шляхту гі панство. К. ЦН. 256.