Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анта́л, -лу, м. Боченокъ въ 60 бутылокъ. Закр.
Браночка, -ки, ж. Ум. отъ бранка.
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... Ном., стр. VII. У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Шевч. 208. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати. Н. п.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Ортограхвія, -вії, ж. Орфографія, правописаніе. О. 1862. І. 77.
Призвістити Cм. призвіщати.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Улій, улія, м. = вулій. Ум. у́лійок. Новенькі улійки лаштує на нові рої. Г. Барв. 144.
Управлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. управитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться. Гаразд управились з мишами. Гліб. 2) Вставляться, вставиться.