Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне.
Ґловень, -вня, м. Доска, которою прикрывается заборъ или частоколъ поверхъ ушул.
Дзюба́стий, -а, -е. = Дзюба́тий.
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав.
Облямівка, -ки, ж. Кайма, обшивка.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
Прохарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуємось.
Рюма, -ми, об. Плакса. Cм. рюмса.
Тихість, -хости, ж.
1) Тишина, свойство тихаго. Провадили ми наше діло в благодатній тихості.
2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця.
Усиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Чого се я такеньки і чим зажурилась?... Чи я ж сьогодні всиротіла? чи се тепер тільки зубожіла?