Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назвище II

На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВИЩЕ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВИЩЕ II"
Безпутний, -а, -е.
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний. Желех.
Долата́ти Cм. долатувати.
Доте́рти, -ся. Cм. дотирати, -ся.
Зарі́ння, -ня, с. = зарінок. Желех.
Листо́чок, -чка, м. Ум. отъ лист.
Оманити Cм. (зманювати.
Острів, -рова, м. 1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. II. 89. Левиц. Пов. 364. 2) = острева. Желех. Ум. острівець. Левиц. І. 91.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗВИЩЕ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.