Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Іване! — Га? 2) А, ахъ, э, вотъ какъ! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! 3) Пѣсенный припѣвъ. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така!
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus.
Дя́глиця, -ці, ж. Раст. = яглиця? У неділю по шевлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок снопів сорок, а в середу по череду, а в четвер по щавель, а в п'ятницю по дяглицю, у суботу на роботу.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. Я горілки не заживаю. Зажиймо табаки. Гей, гості, що єсть — заживайте. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Скільки це вже я в вас грошей зажила? сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. 4) — вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor.
Попідрівнювати, -нюю, -єш, гл. Подравнять (во множествѣ).
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного.
Хлібеня, -няти, с. Хлѣбецъ, небольшая коврижка хлѣба. Як виймеш хліб з печі, так розломи хлібеня.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ.