Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назва

На́зва, -ви, ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗВА"
Беґас, -са, м. Безпутникъ, негодникъ. Желех.
Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Виявлювати, -люю, -єш, гл. = виявляти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. XII. 11.
Запле́ухи, -ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки. Ив. 51.
З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні. Верхнеднѣпр. у.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Підстоженє, -ня, с. = підстіжжя. Kolb. I. 63.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Топило, -ла, с. Мѣсто, куда стекаетъ весенняя вода и гдѣ она застаивается. На топилі нічого не росте. Кубан.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.