Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

назбивати

Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. Рудч. Ск. II. 167. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЗБИВАТИ"
Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Мокрі́сінький, -а, -е. Совершенно мокрый.
Необлудний, -а, -е. Чистосердечный, нелицемѣрный. Волын.
Повіз 2 нар. = повз. Лохв. у. Іду повіз його та й думаю: чи займе ж він мене? Пирят. у.
Таємниця, -ці, ж. 1) Секретное мѣсто. 2) Тайна. Маю я їдну таємницю, але ніхто її від мене не возьме. Шейк.
Триніжник, -ка, м. = триніжок. МУЕ. III. 30.
Шурхати, -хаю, -єш, гл. Шмыгать. Ящірки шурхают. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЗБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.