Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надувати

Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУВАТИ"
Бичушка. Клички быка.
Гендлювати, -люю, -єш, гл. Барышничать, маклачить.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Необлудно нар. Чистосердечно, нелицепріятно. Волын. г.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.
Полуденниці, -ниць, ж. мн. Родъ дѣтской болѣзни. Цьому младенцеві ізжени... крикливиці, плаксивиці, ночниці, полуночниці, денниці, полуденниці і несплячки. (Заговоръ). КС. 1883. VII. 588.
Прісно нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто! Ном. № 5033.
Сапання, -ня, с. Полотье.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз. Ном. № 348.
Шаламок, -мка, м. Еломокъ, еврейская ермолка. Чотирі жиди під одним шаламком. ЕЗ. V. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.