Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Дебела́стий, -а, -е = Дебелий.
Дова́жок, -жку, м. Довѣсокъ.
Зани́кнути, -кну, -неш, гл. Заглянуть, зайти, посмотрѣть. Він уже туди заникнув, у ліс, так і знає, хто там. Черниг. у.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. Шевч. 47. А кабан таки справді запінивсь. О. 1862. IV. 83.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Пролежати, -жу, -жиш, гл. 1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Чуб. V. 467. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо. МВ. ІІ. 8. 2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу. Чуб. V. 63.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
Уподовж нар. Вдоль, въ длину. Коли не навчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу. Ном. № 6009.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. МВ. ІІ. 31. Глечик череп'яний. К. Псал. 3. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його. Єв. Л. V. 19.