Обушок, -шка, м.
1) Ум. отъ обух.
2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Золотий обушок усякі двері одчинить.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку.
Пов'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Надѣть на голову повязку, ленту. 2) Окончить связываніе сноповъ. 3) Образовать завязь. Пов'язались були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посохла.
Помоцуватися, -цу́юся, -єшся, гл. Силиться, натужиться, дѣлать усилія нѣкоторое время. Як би в що задніми ногами впертися, та так би й вистрибнув; а так помацується помацується і бовтне (в воду).
Пріснище, -ща, с. Просянище, нива, съ которой снято просо.
Розбісоцький, -а, -е. = бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі.
Роздарковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Любить щедро раздавать, раздаривать.
Сковизнути, -зну, -неш, гл. Околѣть. Бодай ти сковиз, як я маю отак побиватись та бідкатись!
Старчук, -ка, м.
1) Нищенка.
2) = поводатарь.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь».