Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набабити

Наба́бити, -блю, -биш, гл. Принять нѣсколько душъ дѣтей. Я собі набабила онуків, — аж п'ятеро. Харьк. г. Ось тобі й набабила, що Мотря аж ноги простягла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБАБИТИ"
Барівка, -ки, ж. = барилка. Вх. Зн. 2.
Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Докори́ти Cм. докоряти.
До́пис, -су, м. Корреспонденція.
Зневажати, -жа́ю, -єш, сов. в. зневажити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежете, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.
Киватися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Шух. І. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. І. 145.
Мискоро́бство, -ва, с. Изготовленіе мисокъ. Промишляють вони мискоробством і зовуться полив'яниками; між ними тілько один гончар. О. 1862. V. 20.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.