Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурянчий

Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯНЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯНЧИЙ"
Бородатий, -а, -е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342. 2)та трава. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Д'але́ сз. = Але́.
Драпа́ч, -ча́, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Повичісувати, -сую, -єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Богод. у. Головки помиті і повичісувані. Чуб. II. 405.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Потрусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Потрясти. 2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці. Богод. у. 3) Обыскать кого.
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає. Мкр. Г. 22.
Червоточина, -ни, ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. Чуб. І. 10. 2) = червотока 2. До Івана (VI. 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина. Мнж. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРЯНЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.