Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муругий

Муру́гий, -а, -е. = моругий. Муругі або чорні свити. О. 1862. IX. 68. Ой ну, коте муругий! Мил. 42. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУГИЙ"
Архв'я́нка, -ки, ж. Арфистка.
Безкебетний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.
Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Гашурка, -ки, ж. Ящерица. Вх. Лем. 402. Cм. ящірка.
Гматний, -а, -е. Гибкій. Желех.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Лиса́ня -ні, ж. Голая гора. Желех.
Ободувати, -ду́ю, -єш, гл. Выгинаться ободомъ. Мнж. 187.
Переговорити Cм. переговорити.
Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРУГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.