Болізько нар. = болізно. Не знають, що серденько моє мені каже; а в йому так тобі і болізько, і любо.
Ґоспода́рка, -ки, ж., ґоспода́рний, -а, -е, ґоспода́рство, -ва, с. = Господарка, господарний, господарство.
Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Постеля, -лі, ж.
1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу.
2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Ум. посте́лечка.
Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить.
Риба, -би, ж. Рыба. Козак з бідою, як риба з водою. Держись берега, а риба буде. Ум. рибка рибонька.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Сльоза, -зи, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. За слізьми світа не бачив. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Ум. слі́зка, слізонька, слізочка.