Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Копитальний, -а, -е. Богатый, съ капиталомъ. Копитальні люде. Вас. 210.
Пообмерзати, -заємо, -єте, гл. Обмерзнуть (во множествѣ). Ого, як вуси пообмерзали. Кіевск. у.
Призиратися, -раюся, -єшся, сов. в. призрітися, -рю́ся, -ришся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Г. Барв. 435. А він дивиться — призирається. Федьк. Мати ся призріла на скриньку і на писмо.... познала. Гн. І. 123.
Радість, -дости, ж. Радость, удовольствіе. Грин. III. 23. Старість не радість. Ном. № 8682. Лиха та радість, по котрій смуток настукає. Ном. № 2292. Ум. радо́сточка. Тепер мі братчик з війни приїхав, та привіз мені три даруночки, три даруночки — три радосточки: одну мі радість.... Kolb. I. 102.
Роскувати, -ся. Cм. росковувати, -ся.
Стремін, -на, м. = стремено. Вдовин синок, вдовиченько, з двора виїжджає, його ненька старенькая за стремін хапає. Н. п.
Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2)ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. Шух. І. 162. 3)походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: ступа сукнєна. Шух. І. 113. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Шух. І. 236. Ум. ступка.
Футрувати, -рую, -єш, гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Гн. II. 244. Cм. хутрувати.
Шипчак, -ка, м. = шипшина. Вх. Пч. II. 35.
Шпурити Cм. шпурляти.