Вибухати, -хаю, -єш, сов. в. вибухнути, -ну, -неш, гл.
1) Неожиданно прорываться, прорваться, вспыхивать, вспыхнуть. Дим з коміна вибухає. Вибухла война.
2) Взрываться, взорваться.
3) Только сов. в. Выпалить, выстрѣлить. Вибухнуло в рушниці.
Ґаздови́тий, -а, -е = Ґаздівний.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Клене олимпських, єретик.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей.
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Пообважуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Набрать много тяжести на возы.
Роспростерти, -ся. Cм. роспростирати, -ся.
Фарб'ярня, -ні, ж. Красильня.