Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти. КС. 1882. VIII. 282.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.
Роздарити Cм. роздарувати.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство. Желех.
Хромий, -а, -е. Хромой. Хрома вівця. Вх. Уг. 273.