Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викличка, -ки, ж. Оглашеніе о бракѣ. Тепер без трьох викличок і не вінчають. Черниг. у.
Гу́льбини, -бин, ж. мн. Гулянье, собраніе для забавъ, веселаго препровожденія времени. Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люде і веселились собі. Новомоск. у.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястисяУчора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Либа́цький, -а, -е. Принадлежащій либак'у, относящійся къ нему. Желех.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Ми́йка, -ки, ж. Тряпка или мочалка для мытья посуды. Уман. и Камен. у.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Волч. у. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе. Г. Барв. 439.
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Kolb. І. 37. Ум. окраєчка.
Покепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Посміяться надъ кѣмъ. Дай, Боже, щоб ні догадались брат з брата в чім покепкувать. Котл. Ен. III. 65.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.