Анци́христ, -та, м. Антихристъ. Употребляется какъ бранное слово. При кінці світа покажесь анцихрист. Анцихрист то знає! Чортъ его знаетъ!
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить.
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Ли́тра, -ри, ж. Фунтъ. Марія ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить.
2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле.
Привітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta monogina Wahl.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.