Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

минушка

Мину́шка, -ки, ж. Скоропреходящая. Грушка — минушка: буде та й минеться. Ном. № 12396.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИНУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИНУШКА"
Волокно, -на, с. Волокно. Ум. волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. Н. п.
Запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці. О. 1862. V. Кух. 34.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Камаші, -шів, м. мн. Гамаши. Дают мені камаші, заплакали всі наші. Pauli.
Коров'янка, -ки, ж. Коровій пометъ. Вх. Уг. 246.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Ужва, -ви, ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Хвилюватий, -а, -е. Волнообразный, волнистый. Полонини — се то рівні, то горбуваті, то хвилюваті обшари високих гір. Шух. І. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИНУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.