Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерзеник

Мерзе́ник, -ка, м. Мерзкій человѣкъ, мерзавецъ. Ти, мерзенику! Вх. Лем. 435.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЗЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЗЕНИК"
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Заклюба́чений, -а, -е. = заклебучений. Вх. Уг. 239.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Масю́ненький и масюсінький, -а, -е. Крохотный, чрезвычайно малый.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ. Желех.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять. Вх. Зн. 62.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі. Св. Л. 234.
Травонька, травочка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЗЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.