Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
Достяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достигти́, -гну́, -неш, гл. = досягати 1—3. АД. І. 258. КС. 1883. II. 391. Грин. II. 113. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. Чуб. V. 224. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставав і військову суремку в головах достягає. Макс. (1849), 18.
Кухарь, -ря, м. Поваръ. Жаба кричить-верещить, а кухарь на рожні її ...тащить. Ном. № 1222. В пекарні стукотять ножі — кухарі обід готують. Левиц. І. 194.
Невірничка, -ки, ж. Ум. отъ невірниця.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить. Чуб. V. 289.
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне. АД. І. 49.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.