Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межувати

Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Н. п. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖУВАТИ"
Вимурувати, -рую, -єш, гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Ми́тель, -лю, м. Теплая вода для мытья головы. Приготуй мені мителю, хочу голову змити. Конотоп. у. В ночви налила мителю, щоб змити голову, бо була субота. Левиц. І. 54. Также щелочная вода для бѣленія полотна. Вас. 169.
Посуконщина, -ни, ж. Сукно изъ чистыхъ шерстяныхъ нитокъ.
Пропахатися, -хаюся, -єшся, гл. Пропитаться запахомъ. Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися. Мир. Пов. II. 67.
Ростулювати, -люю, -єш, гл. = ростуляти.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Хлопцюга, -ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77.
Холодна, -но́ї, ж. Помѣщеніе для арестованным, при полицейскомъ участкѣ, при волостныхъ судахъ и пр. От його привезли, да й у холодну. Рудч. Ск. І. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.