Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марцизки

Марци́зки, -вок, ж. Раст. Aster chinensis L. ЗЮЗО. І. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЦИЗКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЦИЗКИ"
Відволож, -жі, ж. = відлига.
Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє. Харьк.
Зоставити Cм. зоставляти.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде. Чуб. V. 144.
Обважити, -ся. Cм. обважувати, -ся.
Пороставати, -таю́, -єш, гл. Растаять (во множествѣ). Сніг уже скрізь пороставав. Кіевск. у. Усі річки вже пороставши. Харьк. у.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЦИЗКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.