Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір.
Зарі́нче, -ча, с. = зарінок.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. Аж кружало витоптав, танцюючи. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Прихмарно нар. Довольно пасмурно. Тоді було прихмарно.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Дай, синку, я розділю тобі проділь.
Сопач, -ча, м. Рыба Percarina Demidoffii.
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся.
2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.