Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верховод, -да, м. 1) Вожакъ. З коллегіума виходили всі люде, которі були верховодами українського панського товариства. К. Гр. Кв. 7. 2) = верховодка.
Відболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить. Св. Л. 142. 2) Переболѣть. 3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс. Кіев.
Зао́рювання, -ня, с. 1) Запахиваніе. 2) Начало пахоты. Тот день найліпший до заорюваня. МУЕ. III. 37.
Нашелестіти, -щу, -стиш, гл. 1) Нашелестѣть. 2) Нашумѣть.
Німиця, -ці, ж. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Палитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Жечься. 2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Підуст, -та, м. піду́ства, -ви, ж. Рыба. Chondrostoma nasus. Вх. Пч. II. 19.
Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Левиц. І. Слівце од видавництва.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками. К. ЦН. 299.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.