Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучка

Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧКА"
Верблюжина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. Рудч. Ск. II. 190. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться. Св. Л. 159.
Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл. 1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ. 2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось. К. МБ. 14.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться. Чуб. V. 26.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін. Вх. Уг. 252.
Попрясти, -ду́, -де́ш, гл. Спрясть. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала і щоб попряла. Рудч. Ск. II. 44.
Прокопати Cм. прокопувати.
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.