Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бицька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Дові́чно нар. = Доочне.
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого. Шух. І. 89.
Затала́нити, -ню, -ниш, гл. Пріобрѣсть по счастливой случайности. Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш. Чуб. V. 479. Він і швець добрий, тільки що заталанить, то все й прогайнує. Г. Барв. 272.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий. Волч. у. (Лободовск.).
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Можновла́дник, -ка, м. Вельможа, аристократъ. Желех.
Образа, -зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509.  
Пров'язь, -зі, ж. Средняя часть рыболовной сѣти.